Патентні послуги

І. Патентування в Україні
Винаходи
1.1. Аналіз рівня техніки та визначення класифікаційного індексу Міжнародної патентної класифікації (МПК) для об’єкту OІВ.
1.2. Виявлення технічного рішення розробки, складання формули винаходу. 
1.3. Складання опису винаходу. 
1.4. Складання заяви, реферату та інших документів заявки. 
1.5. Подання документів заявки на винахід в ДП «Український інститут інтелектуальної власності». 
1.6. Ведення діловодства в ДП «Укрпатент». 
1.7. Отримання охоронного документа в ДП «Укрпатент». 
1.8. Підтримання чинності охоронного документа. 
Корисні моделі
2.1. Виявлення технічного рішення розробки, складання формули корисної моделі. 
2.2. Складання опису. 
2.3. Складання заяви, реферату та інших матеріалів заявки на корисну модель. 
2.4. Подання документів заявки на корисну модель в ДП «Український інститут інтелектуальної власності». 
2.5. Ведення діловодства в ДП «Український інститут інтелектуальної власності». 
2.6. Отримання охоронного документа в ДП «Український інститут інтелектуальної власності». 
2.7. Підтримання чинності охоронного документа. 
Торговельні марки
3.1. Консультації щодо проведення патентно-інформаційного пошуку. Підготовка звіту. 
3.2. Класифікація товарів та послуг згідно «Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків» (Ніццька класифікація, (МКТП)). Складання переліку товарів і послуг. 
3.3. Складання матеріалів заявки та опис торгової марки. 
3.4. Подання заявки в ДП «Укрпатент» та ведення діловодства по заявці. 
Консультації та оформлення заявки на промисловий зразок

II. Патентування в нових незалежних країнах
1.Складання заявки на винахід (корисну модель) на видачу патенту Росії

• ❯
  консультації щодо проведення патентного пошуку на новизну;
• ❯
  складання формули опису та реферату винаходи та інших документів заявки.

2.Складання заявки на знак для товарів і послуг

• ❯
  проведення попереднього пошуку;
• ❯
  складання переліку товарів і послуг;
• ❯
  складання матеріалів заявки.
  

III. Консультації щодо подання заявок та отримання охоронних документів в іноземних країнах за системою РСТ, Європейської патентної конвенції, Євразійської патентної конвенції 

Договір про патентну кооперацію 1970 р. (Patent Cooperation Treaty (PCT)) — міжнародний договір, укладений у 1970 р. На цей час учасниками договору є 148 країн. 
Основною задачею Договору є спрощення патентування винаходу в декількох державах – учасниках шляхом подання однієї заявки на видачу патентів у декількох країнах, що дозволяє значно зменшити витрати на закордонне патентування. 
Згідно РСТ процедура патентування винаходів складається з двох фаз – міжнародної і національної. 
Міжнародна фаза містить у собі:

• ❯
  подачу міжнародної заявки;
• ❯
  проведення компетентним міжнародним пошуковим органом міжнародного пошуку;
• ❯
  міжнародну публікацію (глава I PCT) і, за бажанням заявника;
  
• ❯
  міжнародну попередню експертизу (глава II PCT).
  

Національна фаза настає після закінчення 20-ти або 30-ти місяців від дати міжнародної подачі або від дати пріоритету, у залежності від того, проводилася або не проводилася міжнародна попередня експертиза міжнародної заявки, і являє собою процедуру розгляду таких заявок з урахуванням результатів міжнародного пошуку і міжнародної попередньої експертизи в національних патентних відомствах зазначених (або обраних) держав. Вступ у національну фазу супроводжується подачею в патентні відомства визначених або обраних держав (якщо це передбачено національним законодавством) перекладів міжнародної заявки на національні мови, а також сплатою національного патентного мита. 

Конвенція про видачу європейських патентів 1973 р. (Convention on the Grant of European Patents), також відома як Європейська патентна конвенція ( ЄПК ) (European Patent Convention (EPC)) – міждержавна угода, що передбачає отримання патенту з дією одночасно на території декількох європейських державах – учасників Конвенції. 
Європейський патент у кожній з договірних держав, для яких він був виданий, надає його власникові з моменту публікації зведень про видачу такого патенту, такі ж права, що і виданий у цій державі національний патент. Будь-яке порушення в договірній державі прав, що охороняються європейським патентом кваліфікується відповідно до національного законодавства.  

Євразійська патентна Конвенція 1994 р (ЄАПК) являє собою спеціальну угоду відповідно до статті 19 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року і договір про регіональний патент відповідно до статті 45 (1) Договору про патентну кооперацію від 19 червня 1970 року. 
Конвенцією заснована Євразійська патентна система та Євразійська патентна організація для створення міждержавної системи отримання охорони на основі єдиного патенту, чинного на території всіх договірних держав. 
Євразійське відомство видає євразійський патент на винахід, який є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Термін дії євразійського патенту становить 20 років від дати подання євразійської заявки. 
Євразійська патентна конвенція надає захист патентних прав одночасно на території держав – колишніх союзних республік СРСР, крім країн Прибалтики, Молдови та України. Одночасно можна отримати національні охоронні документи в кожній країні – учасниці угоди.